Рішення про проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб ухвалюють обласні або Київська міська військові адміністрації за письмовою пропозицією військового командування на відповідній території та за погодженням з Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів, утвореним Кабінетом Міністрів України.

Строки прийняття рішення чітко визначені законом:

* військова адміністрація ухвалює рішення протягом 2 днів з дня отримання пропозиції військового командування;
* Координаційний штаб погоджує це рішення протягом 2 днів з дня його прийняття.
 

Порядок проведення евакуації залежить від виду території:

* на територіях можливих бойових дій — евакуацію проводить представник органу опіки та піклування із залученням поліцейського;
* на територіях активних бойових дій — евакуацію проводять поліцейські, уповноважені на це рішенням керівника відповідного органу або підрозділу Національної поліції України.

Так. У разі проведення обов’язкової евакуації дитина може евакуюватися у супроводі батьків (одного з батьків), іншого члена сім’ї, родича чи іншого законного представника.

Водночас у разі відмови законного представника від супроводу дитини або за наявності інших передбачених законом підстав дитина може бути евакуйована без його супроводу.
 

Якщо батьки, інший член сім’ї, родич чи законний представник відмовляється супроводжувати дитину під час обов’язкової евакуації, дитина підлягає примусовій евакуації без супроводу такого законного представника.

Факт відмови поліцейський фіксує за допомогою відеозапису.

Якщо евакуація здійснюється з території активних бойових дій, дитину доставляють у безпечне місце без супроводу законного представника саме з метою усунення безпосередньої загрози її життю та здоров’ю.

Важливо: примусова евакуація не є позбавленням батьківських прав. Батьки юридично залишаються батьками дитини.

Якщо дитину евакуйовано без супроводу законного представника, у безпечному районі її передають органу опіки та піклування, який забезпечує її подальше влаштування у визначеній законодавством послідовності:

1. передача другому з батьків або іншому законному представнику, який проживає на безпечній території;
2. розміщення в сім’ї родичів або знайомих на безпечній території;
3. розміщення в сім’ї патронатного вихователя;
4. розміщення в прийомній сім’ї або дитячому будинку сімейного типу — за згодою;
5. розміщення в закладі соціального захисту дітей.

Представнику законного представника надається інформаційна пам’ятка із зазначенням адреси місця тимчасового розміщення дитини, контактів органу опіки та піклування, служби у справах дітей та відповідних гарячих ліній.

Батьки мають право протягом 6 місяців з дня складення акта про евакуацію звернутися до органу опіки та піклування з клопотанням про повернення дитини.

Для цього необхідно надати документи, що підтверджують проживання на території, яка не належить до зон активних або можливих бойових.